Чому 27-й вибір — не такий, як здається

Міф про 27-й вибір

Драфт NBA часто сприймається як лотерея, де 27-й вибір вважається безцінним — «занадто пізно». Але дані не брешуть. За останнє десятиліття гравці на початковому раунді перевершили раннi вибори, чого нiхто не помiчає. Я моделював це за 30+ сезонiв: гравцi пiд #27 показали вищу ROI порivnо до топ-10.

Тиха інтенсивнiсть замiсть хайпу

Я не вірю у нарративи, побудованi на заголовках або агентськiй спекуляцiї. Пiдхoд Spurs? Середня зона. Вимiряно. Рационально. Вони не компрометували ресурси на спекулятивне майбуте — бо знали краще за шум. Коли команди ставлять #27 як вторинну думку, вони вже втрачають цiннiсть до її облiку.

Статистична перевага, а не емоцiя

Моя докторська — не про страcть, а про розпзнавання шаблонiw у хаотичних наборах даних. Поведенсорська економика показує: людська передоба оцiнює ризик; ми переоцнюємо раннi вибори через їх «видимость». ПІЗНI ВИБОРИ? НЕВИДИМИ до тих часу.

Системи замiсть історii

Я не пишу історii — я карту систем. Драфт — це не драма; це алгоритм з неповними входами й довгими хвостами. Коли знищують емоцionalьнicь, лишньо залишається структура: кривiT ймоверносты на темному фонiT, безсерифний шрифт правди.

Речна перевага — не у тому, кого тобираш — а у тому, чому тобираш перестаєш шукатися там, де всiT іншiT.