Як аналітик з Чикаго, який будував моделі для ESPN, я бачив: навіть коли легенда помилив, цифри не брешуть. У 2010 році Кобе Брайант не влучав — але його лідерство та наполегність принесли «Лейкерс» чемпіонство.

У грі 4 фіналів 2002 року Кобе Брайант показав 26,8 очка, 5,8 підбору та 5,3 передачі — не випадково, а з точністю. Це була не демонстрація, а статистична майстерність під тиском.

Аналіз 22 ігрових моментів плей-офів показав: Кобе Браянт вивчив французьку не для того, щоб образити, а для психологічного тиску — зниження часу прийняття рішень та зростання точності стрілів.

Як дата-сайентист, я проаналізував реальні причини трьох збиттів Джеймса та чотирьох Кобі. Це не просто статистика — це роль, командна динаміка та час. Найсильніший не завжди перемагає.