Чому аналітики NBA втрачають?

Міф чистої аналітики

Я думав, що якщо просто проаналізувати достатньо цифр, ми зможемо передбачити перемогу. Але після роботи з даними Opta та моделями NBA я зрозумів незручне: найраціональніші аналітики програють — не через глупость, а через слабе бачення. Вони оптимізують для трьох-точкових і ізоляційних гральних, пропускаючи сигнали переходного захисту — тихе зсуви, де гра виграється або втрачається.

Втрачене 3-є та 4-є опції

Захист Сан-Антонio — не про зоря. Це про простiр, швидкост обертання та гнучкост ролей. Коли аналітики фокусуються на ізольованому наборах або класичних бокс-скорах, вони не бачать, як елїтнi команди експлуатують слабий латеральний покриття пд час переходу. Це не проблема гравця — це слабе мiсце моделi. Spurs не потребують 3-ї чи 4-ї опцiї; вони створюють хаос через рух — використовуючи мовчання як свою зброю.

Данi не бачать того, що бачиш

Я колись побудував модель для передбачення трьох-точкових на 72% ефективностi пд високою тисковою тиском. Вона передбачала домiнування на основi того, хто стрiляв першим — і кожен раз це було неправильно. Чому? Бо людська інтуїцiя все ще перемагає у просторах переходу там, де моделi не бачать руху — там, де ритм перемагає структуру.

Справжнє перевага — не в аналитицi; це у читаннi мовчання мпожжжжжжжжжжжжж жмеж жмеж жмеж жмеж жмеж жмеж жмеж жмеж жмеж жмеж жмеж жмеж жmеш j mеш j mеш j mеш j mеш j mеш j mеш j mеш j mеш j mеш j mesh.