Шахи зі статистиком із Сіцилії

Доска — це суд

Я не очікував, що шахи стануть головним на Фанатікс Фест. Але коли 100 фанів вишикувалися — тихо, терпляче — я зрозумів: це було не про фандом, а про висновки.

Кожен хід — як виклик у граний гра: час на годиннику зустрiчав байєсової апрiорної. Без шуму. Без шуму. Лише ентропія та очiкувана вартiсть пiд свiтлом ламп.

Чому шахи? Чому зараз?

Баскетбол — динамічна система ймовíрностей у русуху, але шахи? Це чиста архитектура прийняття рishень.

Тут кожен пешка — спостереження. Кожен слон — оновлення позтерiорного. Фанти не просили хайлайт; вони питали: «А що якщо модель була правильною?»

Я дав їм зробити перший хід. Потом я відповiв своїм ходом — Руй Лопес із 1987 року, перекалiбрований проти реального часового бет-данних.

Тиш мiж ходами

Не був жодних оголошень — лише розрахунки. Чоловiк затратив час не тому, що поволий, а тому, що розумав: кожна клiтинка мала латентну інформацiю. Нам не требували статс-листи — нам требували систем впев’ри. Комната пахла логiкою, а не потом. І коли прийшло мате — це був не перемога над очками. Це була конвергенцiя на поверхнi ймовíрностi.

А що якщо ти знав?

Наступного разу, побачивши фана, що тримає подих перед ходом… запитайте себе: А що якщо модель була правильною? Выдвída нe у баскетбол-скорu — воно за ним.