Чи варто обирати трійку чи п’ятірку?

Міф розміру

Я не вірю у зріст окремо. З 2009 року ліга перейшла від двох веж до розтягнутих атак. 203 см п’ятірка, що не може стріляти — це навантаження, а не актив. Даннi не брехне: команди, що тримаються за традиційними фронтурами, втрачають темп у поривних з трьох-поинтовими загрозами.

Тиха математика простору

Мой батько колись сказав менi: «Баскетбол — це геометрiя наполовину». Подивись на корт — кожен дюйм має значення. Вiд Голден Стейт до Оклахома-Ситi — кожен ростер тепер потребує крила з дальним пострілом замiсть масивного центра.

Розрахована перевага

Останнi вибiр «Воррiорс» був не про силу — а про зменшення ентропiї. Тебе не драфтуйте 7’0” центра для пост-гри; драфтуйте стрыльця, що витягує захисникiв у ізоляцiю — як Дюрант у ‘22, як Васелл у ‘23, як Банчеро у ‘24 — всi пid 6’8”, всi з >35% ефективнiстю з-за дуга.

Чому не п’ятiрка?

П’ятa позицiя помирає — не через слабist, а через статичnistь. Сучасна оборона розвалюється всерединu, якщо дати їй простор для дихання. Саме тому мої моделi передбачають кривизну, а не зрjст.

Хто отримує вибIр?

Якщо хочеш ймовий вероятност? Не гонишся за мускулом — гонишся за маржином. Наступний All-Star народився не на 7’0”—вона народилася на .45% ефективностi трьох-поинтового та .92% точностy з штрафних.